Зупинимо африканську чуму свиней

Дата: 03.06.2025 08:41

Кількість переглядів: 12

З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації на території району та області для недопущення занесення африканської чуми свиней, Мукачівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області рекомендує власникам, які утримують поголів’я свиней посилити заходи профілактики та недопущення АЧС.

Нагадуємо африканська чума свиней є однією із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовлених відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для блокування її розповсюдження.

Що мають знати власники тварин про африканську чуму свиней (АЧС)?

• всі заходи щодо недопущення вживаються згідно Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017  № 111;

• АЧС не становить небезпеки для людини;

• людина опосередковано (забруднившись матеріалом від хворої, загиблої чи забитої свині) може перенести заразу на іншу територію, де є сприйнятливі тварини;

• збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом;

• захворювання протікає гостро (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко);

• АЧС висококонтагіозна хвороба (надзвичайно заразна);

• інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої);

• вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування);

• хвороба свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).

Симптоми і прояви хвороби можуть проявлятися в різних формах: гостро, підгостро, надгостро, хронічно або безсимптомно. Основними симптомами є:

• Висока температура: Підвищена температура тіла, яка може сягати 40-42 °C.

• Втрата апетиту: Свині можуть втратити інтерес до їжі і відмовлятися від неї.

• Рвота та діарея: Ці симптоми призводять до зневоднення та втрати поживних речовин.

• Кровотечі: Кровотечі з носа, очей, вух або внутрішні кровотечі, що призводять до поблідлості язика та набряку.

• Загальна слабкість: Хворі свині можуть виявляти загальну слабкість, апатію та втому.

• Шкірні крововиливи: На шкірі з’являються окремі крововиливи, особливо на вухах і боках.

Зараження свиней відбувається, шляхом безпосереднього контакту тварин між собою та опосередковано:

• через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби;

• диких кабанів, бродячих тварин, птахів, мух та обслуговуючий персонал;

• при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

• інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, що перебували в контакті з хворими тваринами, продуктами їх життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи тощо) також здатні сприяти швидкому розповсюдженню хвороби.

Додатково ускладнює ситуацію проникнення АЧС у популяцію диких свиней, звідки цей патоген може деколи знову потрапляти до свійських свиней.

Вірус стійкий до широкого діапазону температур і рН середовища, залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища, таких як висихання та гниття. Охолодження, особливо заморожування консервує збудник, а прогрівання впродовж години до температури понад 50°С – знезаражує його. У глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років. У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів; у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів; копченій шинці та ковбасі – до 5 місяців; у гною – до 3 місяців, до 4-8 місяців – у ґрунті.

Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення.

Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно:

• утримувати свиней в приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;

• обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар; 

• регулярно здійснювати очистку приміщень, у яких утримуються свині.

• не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;

• при вході у приміщення, де утримуються свині, обладнати дезкилимки;

• не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;

• не купувати тварин у місцях стихійної торгівлі;

• не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям, працівникам лісу та працівникам свиноферм;

• не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою.

• не використовувати для напування свиней воду з невідомих або поверхневих джерел;

• ретельно і комплексно боротися з гризунами;

• проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин у державних установах ветеринарної медицини.

• періодично проводити дезінфекцію приміщень, в яких утримуються свині.

У разі виявлення нетипових змін у поведінці тварини, симптомів захворювання чи трупу свині необхідно негайно повідомити про це державну ветеринарну установу

« повернутися