Профілактика туберкульозу тварин
Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання на туберкульоз. Мукачівське районне управління головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області інформує -туберкульоз- інфекційне хронічне захворювання тварин, птахів і людини, яке характеризується утворенням у різних органах типових безсудинних вузликів (туберкул) з ознаками сирнистого розпаду. Дане захворювання окрім суттєвої загрози здоров’ю людей, завдає значні економічні збитки сільському господарству.
Хоча Мукачівський район є благополучний щодо туберкульозу тварин, однак для профілактики та своєчасного виявлення хворих тварин, щорічно планово проводять діагностичні дослідження, так на 2023 рік в районі заплановано алергічно дослідити на туберкульоз 3500 голів великої рогатої худоби. Суть цієї алергічної реакції - виявлення реагуючих на туберкулін тварин на ранній стадії, до того як хвора тварина почне виділяти збудника туберкульозу в навколишнє середовище та заражати інших тварин. Туберкулінізації підлягають тварини з 40 - денного віку. Дослідженню на туберкульоз не підлягають тварини впродовж трьох тижнів після вакцинації проти інфекційних хвороб та обробок проти гельмінтозів.
Власники тварин повинні дотримуватись елементарних заходів для забезпечення благополуччя тварин щодо туберкульозу та усвідомлювати можливі негативні наслідки у разі їх невиконання. Отже з метою недопущення захворювання тварин на туберкульоз власники тварин зобов’язані:
1. Доставляти тварин для проведення ветеринарно-санітарних заходів спеціалістами ветеринарної медицини.
2. Забезпечити належні умови утримання, годівлі та експлуатації тварин.
3. Не допускати введення (завезення) тварин з інших господарств і населених пунктів, без відома спеціалістів ветеринарної медицини. Закуплених тварин утримувати протягом 30 діб на профілактичному карантині, під час якого їх досліджувати на туберкульоз та інші інфекційні захворювання згідно з ветеринарно-санітарними вимогами.
4. Забезпечити:
- недопущення контакту хворих тварин з іншими тваринами;
- проведення поточного ремонту, дезінфекції та дератизації тваринницьких приміщень і територій господарств;
- систематичне очищення приміщень і території господарства від гною та його біотермічне знезараження;
- своєчасну реєстрацію та ідентифікацію завезеного і новонародженого молодняку.
5. Не допускати до обслуговування в тваринництві та кормовиробництві осіб, які не пройшли медичне обстеження на туберкульоз, а також хворих на туберкульоз, які перебувають на диспансерному обліку.
6. На вимогу спеціалістів ветеринарної медицини пред'являти на завезених тварин ветеринарні документи, забезпечити належні умови для проведення спеціалістами ветеринарної медицини клінічного огляду, діагностичних досліджень тощо.
7.Своєчасно інформувати спеціалістів ветеринарної медицини про випадки захворювання тварин з ознаками, характерними для туберкульозу (втрата апетиту, запалення дихальних шляхів, збільшення поверхневих лімфатичних вузлів тощо).
Отже, проблема туберкульозу великої рогатої худоби може бути успішно вирішена лише за умови співпраці спеціалістів ветеринарної медицини і власників тварин.
